Програма

Чи не вперше в історії людства настали часи, коли в рамках одного покоління радикально змінюються усі сфери життя суспільства. Швидкість запровадження інновацій прямує до сингулярності, а здатність організацій осмислювати і адаптуватися до змін драматично зменшується.

Розривні технології та швидка світоглядна трансформація змінюють правила гри на усталених ринках, а економічне домінування міст і корпорацій кидає виклик старим формам функціонування держав.

Під тиском демографічно-міграційних процесів, нових можливостей автоматизації масового виробництва та наростаючої поляризації суспільств, міцність глобалізації, яка свого часу перетворила світ у єдину мережу ланцюгів створення цінності, піддається сьогодні випробуванню тяжінням держав до ізоляціонізму. Натомість таланти і наукові розробки, навпаки не можуть більше існувати в межах окремих кордонів.

Зростання технічних можливостей, маніпуляції громадською думкою, наростаюча економічна нерівність та неготовність еліт до перегляду існуючого соціально-економічних моделей загрожує дестабілізацією демократичних систем.

Кліматичні зміни підштовхують багаті країни до рішучих заходів з "озеленення" економіки світу, проте для бідних країн така політика може означати остаточну консервацію відсталості.

Отже які, ключові зміни, найбільше вплинуть на життя людства у наступному десятилітті? Що очікує країни, які досі не встигли увійти до ліги першого світу? Які галузі першими відчують зміну бізнес-парадигм? І що необхідно зробити лідерам бізнесу та держав, щоб скористатися викликами нової епохи?

Другий рік не вщухає глобальний ажіотаж навколо технології blockchain та крипто-активів, а фінансові регулятори найрозвиненіших країн ледве встигають реагувати на нові виклики. У найвіддаленіші куточки світу поширюється мобільний швидкісний інтернет, водночас, розширюючи ринки банківських послуг і кидаючи виклик традиційним підходам.

Усе більш широке застосування датчиків, машинне навчання та Big Data змінюють парадигму оцінки ризиків та контролю за активами. Організації стають «безлюдними» та «пласкими», мінімізуючи витрати на персонал і пришвидшуючи обслуговування.

Як традиційній банківській системі перелаштуватися до нових вимог ринку? Яких трансформацій очікувати в банківській сфері у найближчі роки? Які першочергові зміни необхідно запроваджувати сьогодні, щоб не втратити можливості завтра?

Тема протекціонізму стала однією з ключових у 2018 році. Європейські країни-експортери та Китай б’ють на сполох щодо політики економічного націоналізму Дональда Трампа. Автоматизація та цифровізація підривають позицію привабливості дешевої робочої сили менш розвинутих країн, а технологічні прориви знецінюють сировину та продовольство на глобальних ринках. І це далеко не весь перелік чинників, які суттєво зменшують шанси вийти у перший світ для тих держав, котрі не встигли перебудувати структуру власної економіки.

Які тренди визначають ландшафт глобальної економіки майбутнього? Що робити країнам, які розвиваються, під час битви супер-держав на міжнародних ринках? Якою має бути стратегія України у світі стрімких змін? Які можливості ще варто було б використати для здійснення економічного та технологічного стрибка?

Транснаціональні корпорації у багатьох питаннях вже перевершили можливості держав, а мега-міста сьогодні стали цивілізаційними центрами світу. Урбанізація концентрує економічно активне населення, капітал і технології, кидаючи виклик існуючим підходам адміністрування територій. Держави й досі залишаються майданчиками для забезпечення правової, фізичної та безпекової інфраструктури, проте розвиток країн напряму залежить від успішності бізнесу та конкретних ділових центрів.

Як забезпечити взаємовигідний розвиток та співпрацю корпорацій, міст і держави? Яку відповідальність перед суспільством може перейняти бізнес у держави? Що держава може робити для сприяння розвитку міст? Як містам визначити і закріпити за собою вигідні позиції у глобальній грі? 

В часи зростаючої невизначеності та дезорієнтації гравців усіх ринків, коли старі правила перестають діяти, а нові ще не сформувались - лідерство візіонерів набуває найвищої цінності для розвитку бізнесу держав та суспільства.

Усюди - від запровадження проривних інновацій, до антикризового менеджменту від лідера вимагаються вміння надихати команду, подавати власний приклад, розбиратися в усіх аспектах проекту та витримувати стрес. Існує безліч теорій відносно того, з відки та як з’являються лідери, але найкраще про це запитати безпосередньо у них самих.

Звідки брати ідеї та сили? Як знаходити ресурси і талановитих людей? Які помилки не варто повторювати і що слід робити в першу чергу? Про це та інші секрети успіху ми будемо спілкуватися на Київському міжнародному економічному форумі.

Наш світ все більше перетворюється на щільну мережу сучасних індустріальних центрів, між якими із зростаючою швидкістю курсують люди та вантажі. Тому не дивно, що розквіт усіх багатих країн починався з потужних інвестицій в розвиток шляхів сполучення. За останні десятиліття у світі вже подвоїлися кількість населення, рівень урбанізації, обсяг товарів і доступність транспорту. Однак існуюча інфраструктура не встигає за такими швидкими змінами.

Прогнозується, що до 2025 року глобальні витрати на цю надзвичайно важливу галузь збільшаться до $ 9 трлн на рік. Розвиток інфраструктури може створити сотні мільйонів робочих міст по всьому світу та приєднати до глобальної мережі створення цінностей ще більше куточків планети та людей.

Завдання геополітики все більше трансформується від контролю за кордонами на контроль за мережею постачання. А світові лідери, в першу чергу Китай, запускають спеціальні проекти заради створення глобальних транспортних інфраструктур у власних інтересах. У той же час, між багатьма країнами точиться боротьба за роль світових логістичних хабів.

Як Україні скористатися цими тенденціями? На яку транспортну інфраструкту зробити ставку? Де знайти ресурси для розвитку? Хто може стати нашими партнерами? Про це дискутуватимуть лідери різних інфраструктурних галузей на Київському міжнародному економічному форумі.

Confindustria: Україна-Італія. Презентація

Управління людьми у світі High-Tech

Ми живемо в світі, де інновації стають «киснем» для прогресу людства і, одночасно, «паливом» для трансформації найбільших компаній. У транснаціональних корпораціях підрозділи Research&Development отримують статус центрів прийняття стратегічних бізнес-рішень, а сама інноваційність перетворюється в невід'ємну частину корпоративної культури. Але не завжди і у всіх це виходить. Журнал Harvard Business Review якось написав з цього приводу: «Важко, коли ринки змінюються, а співробітники вашої компанії – ні».

Шлях інновацій – це не променад по червоній доріжці, освітленій софітами і фотоспалахами, під схвальні вигуки захопленої публіки. Це часто рух по бездоріжжю, з численними піт-стопами, але з вірою в свої сили і чітким розумінням фінальної точки подорожі.

Що дійсно можна вважати інновацією, а що – ні? Чи можна покладатися на інноваційність, як на панацею для порятунку компанії, якщо вона виявилася в кризовій ситуації? Як правильно розвивати цей напрямок і культивувати всередині організації постійну генерацію нових ідей?

Організатор круглого столу - журнал БІЗНЕС.

Попередня реєстрація: Роман Федін, моб. +380932275297, www.business.ua

Блокчейн для ринку мистецтва: довгоочікуваний порятунок або джерело збентеження?

Світові інноваційні центри на кшталт Кремнієвої долини, Нью-Йорка і Лондона продовжують концентрувати глобальний венчурний капітал, таланти та інноваційну експертизу планети, а країни та міста, які прагнуть розвитку, створюють ексклюзивні умови для створення стартап-екосистем. Корпорації переходять до платформ відкритих інновацій, вчаться розробляти нові рішення не в межах окремої компанії, а звертаючись до спільноти глобальних талантів. Інвестори дедалі частіше зупиняють свій вибір на мотивованих командах із надихаючими ідеями або підтримують потенційні можливості замість детальних бізнес-планів.

Чим відрізняється інноваційна система від екосистеми? Як працювати в екосистемі та з екосистемою інновацій? Як корпорація, місто та країна можуть впливати на розвиток інновацій та отримувати від цього вигоду? 

Програми, проекти, сегменти економіки - в що великий італійський бізнес хоче інвестувати в Україну і де вбачає свою цікавість? Які перепони стоять на реалізації цих проектів, як їх зрунувати? Окрім цього буде розказано про особливості роботи з італійським бізнесом, а саме: перші кроки які слід знати для успішної роботи з італійським бізнесом?

Четверта промислова революція та підсумки глобалізації останніх десятиліть остаточно закріплюють розділення світу на країни лідери та території, які ризикують відстати назавжди.

Конкурентні переваги, які дозволили азійським тиграм свого часу збільшити міжнародний капітал, втрачають свою актуальність. У той же час, швидкість змін у сучасному світі ускладнює пошук нових стратегій розвитку та співробітництва.

Перший світ приваблює найбільші таланти, мінімізує потребу в сировині та зменшує взаємодію з гравцями третього світу. Сьогодні лише кілька десятків країн готові до промислової трансформації, формуючи між собою замкнені ланцюги створення цінностей. Подібно, визначилося й коло монополістів у царині інноваційних екосистем.

Багаті країни все більше вдаються до протекціонізму, дедалі агресивніше просувають свій продукт на міжнародні ринки. Поруч з тим, бідні країни мають недостатньо ресурсів і можливостей для відстоювання власних інтересів на глобальній економічній арені.

Якою буде співпраця між державами та бізнесом у країнах, що перебувають на різних етапах розвитку? Як не втратити свій шанс трансформуватися? Що потрібно зробити для входження у глобальні ланцюги створення цінностей?

Як цифрові технології допомагають змінювати бізнес

Впровадження технологій машинного навчання вперше в історії ставлять питання непотрібності Людини для ринку праці. Вони вимагають кардинальної зміни рівня знань фахівців для роботи із складними системами. У симбіозі з людським розумом, штучний інтелект революційно підвищує продуктивність праці, водночас зменшуючи потребу в людях майже в усіх галузях індустрії. Національні системи освіти, професійного розвитку, перекваліфікації, правового регулювання і, навіть, існуюча етична модель ризикують не впоратися з результатами такого стрімкого розвитку.

Межа між функціональністю людини та машини все більше розмивається. Нові алгоритми вплітаються не лише в економічне, але й у приватне людське життя в якості віртуальних асистентів та помічників.

Інтелектуальний аналіз великих даних дозволяє маніпулювати соціальними, економічними та політичними процесами. Спроможність штучного інтелекту генерувати контент підриває довіру до будь-якої інформації, а філософи знову намагаються переосмислити людську природу.

Які нові можливості та реальні ризики стоять сьогодні перед державами і корпораціями? Яким чином можна інтегрувати штучний інтелект у бізнес та особисте життя? Що кардинально зміниться в світі найближчими роками під тиском нових технологій?

Робототехніка, штучний інтелект, хмарні технології, 3D-принтери та блокчейн – вже міцно увійшли у нашу повсякденність. Розумні міста, дрони-кур'єри, автомобілі без водіїв, «надруковані» за один день будинки – чекають на нас завтра. Ідеї фантастичних романів стають реальністю. Технічний прогрес свавільно увірвався у бізнес і змусив змінитися всі індустрії. 

Що робити лідерам, щоб не застрягнути у минулому? Гірша зі стратегій – покірливо чекати своєї долі. Але багато лідерів не знає, як адаптуватися до змін. Серед нагальних задач – обробка величезних потоків інформації, одночасний розвиток і технічних, і гуманітарних навичок, а також нескінченне прагнення до самовдосконалення. 

На цьому шляху лідерові потрібен надійний орієнтир. Втім, необхідних підказок немає ані у класичних бізнес-підручниках, ані в навчальних програмах. Тому в епоху бізнес-змін кожен вимушений бути першопрохідником. 

Де навчають цифрових лідерів? Які компетенції слід розвивати, щоб не відстати від прогресу? Чи потрібен у цифровому світі емоційний інтелект? Чи багато лідерів усвідомлюють рівень дії соціальних мереж на події, що відбуваються? Як зберігати психологічну стійкість у світі турбулентності?

Розвиток зеленої енергетики, роботизація, цифровізація, зміна вартості робочої сили, зростання економічного протекціонізму держав – змінюють інвестиційний ландшафт світу.

Конкурентні переваги, які сприяли індустріалізації та розвитку країн у минулі десятиліття, втрачають свою вагу, а нові інвестиції все більше потребують талантів та розвинених інноваційних екосистем, аніж дешевої праці та сировини.

Які переваги країн, що розвиваються? Що вони можуть запропонувати глобальному капіталу? Які ніші залишаються найбільш перспективними для інвестицій та підприємництва? Де шукати ресурс для запуску глобально-конкурентних компаній?

Організатор круглого столу - компанія FinStream.

Контрактна особа: Куниця Вікторія, [email protected], +380934067077, +380689374460.

Інноваційна корпоративна культура як драйвер інноваційних товарів та послуг

Взаємодія штучного інтелекту та людини: керування дронами силою думки

Швидкі зміни умов ведення бізнесу вимагають від підприємців постійного вдосконалення та імпровізації. Життєвий цикл компаній з кожним роком зменшується, а конкуренція спонукає до пришвидшення підготовки готового продукту від ідеї до виробництва. Глобалізація вимагає від підприємців розуміння правил гри, потреб споживачів та можливостей в усіх куточках світу. Технологічні новації потребують швидкого та вмілого застосування. Різноманіття пропозицій на глобальному ринку, як ніколи, вимагає від бізнесу креативності для збереження своїх позицій.

Які навички та знання потрібні сьогодні підприємцям для досягнення успіху? Як знаходити ідеї, формувати команду та здобувати прихильність споживача в епоху четвертої промислової революції? Як починати свою справу в умовах зростаючої невизначеності?

Імпакт-інвестування - глобальні тренди та локальні приклади

Для виживання у сучасних умовах бізнес змушений безперервно і швидко трансформуватись на усіх рівнях. Основою життєздатності та конкурентоздатності стали інновації. Світ змінюється, стираючи кордони своєї визначенності, і зміни в компаніях потребують якісних стратегій, ефективних саме за мінливих умов. Талантів все більше приваблюють не гроші, а амбітні виклики. Масивні корпоративні системи управління потребують все більше гнучкості, щоб відповідати темпам змін. А креативні задачі більше вимагають наявності в компанії відповідної інноваційної культури, аніж детальних регламентів.

Корпоративні лідери та провідні експерти шукатимуть відповіді на питання – які саме виклики очікують на внутрішню організацію бізнесу в найближчі роки? Які зміни потрібно починати запроваджувати вже сьогодні? Які ефективні моделі трансформації застосовуються найуспішнішими гравцями ринку?

Інноваційне майбутнє банківської системи

За даними ООН, у 2018 році майже половина загального обсягу прямих іноземних інвестицій в світі торкнулась податкова реформа США. Уряди західних країн розпочали процес глобальної деофшоризації та боротьбу з відмиванням грошей. Експерти б’ють на сполох - торгівельні війни та інші політичні ризики підривають стабільність ринків, а економічний націоналізм загрожує глобальній співпраці. 

В той самий час, на світовій арені Китай закріплює позицію економічного лідера; технологічно відсталі сектори економіки ризикують зникнути, а бізнес-моделі нових галузей в процесі формування. За даних умов бізнес змушений переглянути власні стратегії та постійно експериментувати. Ризики зростають, на кону дедалі частіше стоїть не лише прибуток, а виживання компаній в майбутньому. Перед українським бізнесом постають дедалі більші виклики та необхідність швидко реагувати на нову економічну реальність.

На Київському міжнародному економічному форумі ми поговоримо з експертами і практиками про те, як залучати ресурси та куди інвестувати сьогодні? Які ризики загрожують бізнесу в різних регіонах та як їх мінімізувати? Які стратегії розвитку є найбільш ефективними в умовах невизначеності? Як диверсифікувати ризики, спираючись на вже працюючі бізнес моделі? 

В українській промисловості зростає інтерес до індустрії 4.0 і разом з тим на цій стадії розвитку є багато помилок, що природно. Разом з Олексієм Щербатенко і Олександром Юрчак, ми розглянемо різні приклади з практики, дамо рекомендації щодо правильних підходів до цифрової трансформації на початковому етапі.

А також обговоримо:

1. ДНК "Індустрії 4.0" - або який зв'язок між бізнес-показниками і технологіями 4.0?

2. На яких драйверах цінностей варто сфокусуватися і як вони впливають на прогрес в різних галузях?

3. Про зрілість або базові принципи переходу від 3.0 (2.0) до 4.0. І чим загрожує підхід постановки "ракетного двигуна на віз".

4. Good, bad, ugly - хороші і не зовсім практики які вже застосовують великі українські промисловці в цифровий трансформації.

5. Стратегія переходу до 4.0 в умовах застарілих активів і низької культури: ключові пріоритети.

Нова генерація підприємців apparel industry: хто ці люди і які у них амбіції? Як ми можемо стати конкурентоспроможним гравцем на українському ринку.

1. Конкурентні переваги українського бізнесу apparel industry на світовому ринку.

2. Поради підприємцям-початківцям як ефективно стартувати і розвивати стабільний бізнес в легкій промисловості.

3. Майбутнє галузі: як зміниться apparel industry в світі.

4. Як збільшити обсяг продажів українського продукту на українському ринку в порівнянні з продажами іноземних брендів?

5. Як покроково створити ланцюжок від Виробництва => Бренда => до Ритейлу.

Протягом наступних 30 років населення Землі зросте більш ніж на 2 млрд людей. Споживання продуктів харчування відносно теперішнього росту збільшиться на 60–100%. При цьому кліматичні зміни та недбале використання земель призведуть до знищення значної частини плодючих ґрунтів на планеті.

За таких умов чи не єдиним способом вирішення проблеми стає впровадження технологічних інновацій. Сьогодні технології підвищують продуктивність виробництва без збільшення занятості в секторі, яка у розвинених країнах вже не перевищує 2–3% робочої сили і за наступні 15 років скоротиться на 15–35% завдяки автоматизації.

Всесвітній економічний форум називає 12 основних технологій, що визначатимуть майбутнє агросектора у найближчі роки, які дозволять зменшити втрати продукції та споживання ресурсів, а також збільшити обсяги виробництва і прибутковість.

Майбутнє агробізнесу все більше залежить від вміння швидко та ефективно запроваджувати технології моніторингу, мобільні сервіси, аналітику великих даних, інтернет речей, блокчейн, точне землеробство та альтернативну енергетику.

Чи готовий аграрний сектор країни до таких викликів? На яких технологіях потрібно зосередити свою увагу в першу чергу? З чого і як почати трансформацію, щоб не зруйнувати існуючі прибуткові бізнес-моделі?

Україна може експортувати не лише сировину та людський капітал. Наші компанії вже створюють продукти та надають послуги, якими користуються у всьому світі. Про те, як будувати бізнес на експорт та не обмежуватися кордонами країни, будуть розповідати співзасновник агентства Banda Павло Вржещ, PR та Media Manager продуктової компанії MacPaw Юлія Петрик та CEO BetterMe Вікторія Репа. Модерувати дискусію буде засновниця медіа та контент-студії Vector Даша Зарівна.

Майбутнє не настає - майбутнє створюють. Саме в такій парадигмі діяли та діють найуспішніші люди в усі часи. Проте сьогодні можливості для активних візіонерів відкриті чи не найбільше в історії - швидкість реалізації ідей, технології, та наявні у світі ресурси здатні втілювати в життя ідеї, що здатні змінтити світ в межах одного покоління.

Проте, як у лідерів народжується бачення майбутнього? Яким бачать майбутнє ті, хто здатні це майбутнє створити? Як саме відбувається створення майбутнього? Про це ми поговоримо на заключній панелі форуму з найуспішнішими бізнесменами країни.

В рамках нетворкінг-коктейлю відбудеться дегустація віскі Glenmorangie, яку проводитиме Global Brand Ambassador Карен Фулертон. Участь у дегустації за попередньою реєстрацією.