ЛЮДИ, БІЗНЕС, ЕКОНОМІКА.
ЩО ДАЛІ?

Українська економіка зберігає стійкість, але простір для зростання залишається обмеженим. Уряд очікує, що у 2026 році реальний ВВП зросте лише на 1,6% –  проти 2,4%, які прогнозували раніше.

Нові руйнування енергетичної та виробничої інфраструктури, втрати для експорту, дефіцит людей і високий рівень невизначеності змушують одночасно вирішувати кілька завдань: зберігати макрофінансову стабільність, підтримувати здатність бізнесу працювати та не втрачати потенціал для майбутнього зростання.

Як Україні пройти цей період і перейти від стійкості та адаптації до нового циклу розвитку –  говоритимемо на КМЕФ 2026 під час панельної дискусії «Економіка України: стійкість, адаптація, розвиток».

Україна вже створила сильну цифрову основу у сфері державних послуг. Наступний етап – ширше впровадження ШІ, автоматизації та роботизації не лише в державі, а й у бізнесі.

Для цього потрібно адаптувати законодавство до нових технологій, визначити межі їх застосування, правила відповідальності та безпеки, а також синхронізувати українське регулювання з європейським.

Які зміни потрібні, щоб нові технології прискорювали розвиток, а регулювання не ставало бар’єром, – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Цифрове прискорення України: виклики, барʼєри, можливості».

Війна різко підвищила ризики та скоротила горизонт планування. Але повна пауза в інвестиціях теж має свою ціну – втрату ринків, потужностей і конкурентних позицій.

Попри це, в Україні продовжують запускати нові проєкти, міжнародні фінансові інституції фінансують приватний сектор, а інвестори вкладають у бізнес уже зараз.

Що сьогодні робить інвестицію можливою, як оцінювати воєнні ризики та які інструменти можуть зробити їх прийнятними для приватного капіталу – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Інвестиції без паузи на війну».

Український miltech стрімко розвивається, але його майбутнє залежить не лише від здатності створювати ефективні рішення всередині країни. Важливо, щоб українські виробники отримували доступ до міжнародних ринків, входили у спільні виробничі та технологічні ланцюги, а Україна не залишалася лише полігоном для випробування нових оборонних технологій.

Як перетворити цей досвід на конкурентну перевагу, відкрити українській оборонній індустрії шлях на зовнішні ринки та зробити Україну повноцінною частиною безпекової стратегії союзників і партнером у формуванні нового балансу безпеки – обговоримо на КМЕФ 2026 під час панелі «Українська зброя = європейська безпека?»

Для бізнесу прифронтових територій ризик давно став частиною щоденної роботи. Компанії змушені одночасно утримувати виробництво, людей, логістику та енергопостачання, постійно адаптуючись до нових загроз.

Що дозволяє бізнесу залишатися й працювати в таких умовах, якої підтримки він потребує від держави та громад і як зберегти економічне життя прифронтових територій – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Жити на лінії вогню: як працює бізнес прифронтових міст».

Минула зима стала найскладнішою для української енергосистеми за роки незалежності. Відтоді відновлено 4,8 ГВт генеруючих потужностей, запущено 1,8 ГВт розподіленої газової генерації, посилюється захист об’єктів і накопичено необхідні запаси газу.

Чи достатньо зробленого, щоб пройти цю зиму легше, наскільки стійкішою стала система та що ще потрібно зробити для стабільного енергопостачання – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Стабільна енергетика для нестабільних часів».

Ракета руйнує завод за хвилини. Бізнес лишається з кредитами, податками, знищеним майном і зірваними контрактами. Право на компенсацію від Росії важливе, але гроші на відновлення потрібні зараз.

Що має відбутися одразу після удару: рішення щодо податків, кредитів і застав, страхова виплата, фінансування відновлення? І які інструменти, доступні державним компаніям, можна за зрозумілими правилами дати приватному бізнесу?

Як допомогти бізнесу відновитися зараз, зробити ризик зрозумілим для інвестора і залишити остаточний рахунок Росії – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Ціна війни для бізнесу: хто поверне втрачене».

Світова торгівля стає складнішою. Країни сильніше захищають власних виробників, з’являються нові вимоги, стандарти й торговельні обмеження, а доступ до великих ринків дедалі менше залежить лише від ціни та якості продукту.

Для українського бізнесу це означає необхідність шукати нові моделі роботи – не лише експортувати, а й будувати партнерства, інвестувати, створювати локальну присутність і ставати частиною міжнародних виробничих ланцюгів.

Як українським компаніям зберігати позиції на традиційних ринках, виходити на нові та перетворювати зміни у світовій торгівлі на можливості для зростання – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Світові ринки: закриті двері чи нові можливості».

У першій половині 2026 року Україна окреслила амбітний орієнтир – збільшити частку переробної промисловості у ВВП із 8,8% до 20%.

Але з літа умови для цього стали складнішими: удари по виробництву, енергетичній та логістичній інфраструктурі підвищують ризики. Водночас протекціонізм і торговельні обмеження у світі ускладнюють доступ до зовнішніх ринків. 

Як за цих умов зберегти індустріальну базу й створювати нові виробництва саме в Україні – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Індустріальний каркас української економіки».

Україні потрібні приватні інвестиції для відновлення та нового зростання. І навіть за нинішніх умов є інвестори, готові купувати активи, розширювати бізнес і заходити в нові проєкти.

Але готовність інвестувати ще не означає швидку угоду. Погодження, перевірки та регуляторні процедури можуть перетворювати шлях від рішення до інвестиції на довгий і складний процес.

Як зробити цей маршрут швидшим і передбачуванішим, не послаблюючи вимог до конкуренції, безпеки та прозорості – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Fast track для залучення інвестицій».

Дефіцит людей давно став системним обмеженням для української економіки. Масового повернення тих, хто виїхав, поки не відбувається, тому ключове завдання сьогодні – втримати людей, які залишаються в країні, і краще реалізувати їхній потенціал.

Освіта, зайнятість, перенавчання та зростання продуктивності мають працювати як єдина система.

Як перейти від боротьби за кількість до більшої ефективності – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Люди в економіці. Ефективність замість кількості».

Джо Стадвелл – британський дослідник економічного розвитку та автор How Asia Works і How Africa Works. Його перша книга привернула увагу Білла Гейтса, а згодом Gates Foundation разом з Omidyar підтримали дослідження Стадвелла про Африку, що стало основою для другої книги.

У How Asia Works Стадвелл порівнює різні шляхи розвитку азійських країн. Японія, Південна Корея й Тайвань провели земельні реформи й зробили ставку на дрібне сімейне фермерство, розвиток власної промисловості та експорт, а фінансову систему спрямували на кредитування цих секторів – і здійснили економічний прорив. Країни, які зберегли великі земельні господарства та більше покладалися на сировину, іноземний капітал і вільніші фінансові ринки, отримали значно слабший результат.

Які моделі розвитку справді працюють, що з досвіду Азії та Африки актуальне сьогодні і які висновки з цього може зробити Україна – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час «Діалогу з Джо Стадвеллом».

Глобальний бізнес в Україні – це вже не лише експорт. Це компанії, які працюють і виробляють тут, але мають доступ до міжнародного капіталу, технологій, партнерів і глобальних ринків.

Попри високі ризики, міжнародні компанії продовжують інвестувати в Україні, а український бізнес будує нові виробництва та виходить на зовнішні ринки.

Що потрібно, щоб таких компаній ставало більше і Україна була місцем, де глобальний бізнес не лише продає, а виробляє й розвивається, – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Будувати глобальний бізнес в Україні тут і зараз».

У 2026 році умови для українського бізнесу стали ще складнішими. До енергетичної нестабільності, дефіциту людей і короткого горизонту планування додалися системні удари по самій інфраструктурі компаній – виробництвах, складах, логістичних центрах, магазинах і транспортних вузлах.

Тепер питання не лише в тому, як відновитися після втрат, а як будувати бізнес так, щоб втрата одного об’єкта не зупиняла всю компанію. Це означає нові рішення щодо розосередження активів, резервної логістики, страхування, фінансування та подальших інвестицій в Україні.

Як зберігати здатність працювати й водночас продовжувати розвиток у таких умовах – говоритимемо на КМЕФ 2026 під час дискусії «Гра в довгу: бізнес-стратегії воєнного часу».